50/30/20, метод 6 глечиків чи метод конвертів: який спосіб ведення бюджету підійде вам?
Існує багато способів вести особистий бюджет, але деякі з них ґрунтуються на одній і тій самій ідеї: спочатку розподілити отриманий дохід за призначенням, а вже потім витрачати його.
До таких підходів належать правило 50/30/20, метод 6 глечиків і метод конвертів.
У кожному з них використовуються свої назви. У методі 6 глечиків гроші розподіляються між глечиками, у методі конвертів — між конвертами, а в правилі 50/30/20 — між трьома великими групами витрат.
Щоб порівнювати ці підходи без зайвої плутанини, далі я використовуватиму загальне слово «категорії».
Категорія — це окрема частина бюджету, призначена для конкретної мети або групи витрат, наприклад необхідних витрат, заощаджень, розваг чи освіти.
Якщо подивитися на всі три методи з цієї точки зору, стає помітно, що вони дуже схожі.
Головна відмінність між ними — рівень деталізації бюджету.
Правило 50/30/20 використовує три великі категорії. Метод 6 глечиків ділить гроші детальніше. Метод конвертів дозволяє створити стільки категорій, скільки вам потрібно.
Розглянемо кожен підхід по черзі — від найпростішого до найдетальнішого.
Що спільного в усіх трьох методах
Звичайний облік витрат допомагає відповісти на запитання:
«Куди вже пішли мої гроші?»
Ви записуєте покупки, переглядаєте витрати й можете побачити, скільки витратили на продукти, транспорт, розваги та інші потреби.
Правило 50/30/20, метод 6 глечиків і метод конвертів пропонують трохи інший підхід.
Вони допомагають заздалегідь відповісти на інше запитання:
«На що я хочу спрямувати отримані гроші?»
Коли ви отримуєте дохід, ви розподіляєте його між кількома категоріями.
Наприклад:
- частина грошей призначається для повсякденних витрат;
- частина — для заощаджень;
- частина — для відпочинку;
- частина — для майбутніх великих покупок.
Завдяки цьому загальний баланс банківського рахунку перестає виглядати як одна повністю доступна для витрат сума.
Якщо на рахунку є 10 000, це ще не означає, що всі 10 000 можна витратити прямо зараз. Можливо, 5 000 уже призначені для необхідних витрат, 2 000 — для заощаджень, а на розваги виділено лише 1 000.
Усі три методи допомагають заздалегідь визначити призначення грошей.
Вони відрізняються насамперед тим, наскільки великими або деталізованими є категорії та які пропорції пропонується використовувати.
Спробувати розподіл бюджету в 6 Jars Finance →Як працює правило 50/30/20
Правило 50/30/20 — найпростіший із трьох підходів.
Чистий дохід ділиться лише між трьома категоріями:
- 50% — потреби;
- 30% — бажання;
- 20% — заощадження та інші фінансові цілі.
До потреб належать житло, продукти, комунальні послуги, транспорт та інші базові витрати.
Категорія бажань включає розваги, ресторани, подорожі, хобі, необов’язкові покупки та інші витрати, без яких можна обійтися.
Останні 20% спрямовуються на заощадження, фінансовий резерв, інвестиції, великі цілі або прискорене погашення боргів.
Сильна сторона правила 50/30/20
Головна перевага — простота.
Замість великої кількості категорій потрібно контролювати лише три великі напрямки.
Не потрібно встановлювати окремі ліміти на ресторани, ігри, одяг і подорожі. Усі ці витрати можна об’єднати в одну категорію бажань.
Тому почати користуватися правилом 50/30/20 зазвичай простіше, ніж детальнішими системами.
Такий підхід особливо зручний, якщо ви не хочете вести детальний бюджет, а прагнете лише підтримувати загальний баланс між повсякденним життям, необов’язковими витратами та майбутніми цілями.
Слабка сторона правила 50/30/20
Три категорії дають мало інформації про те, що відбувається всередині бюджету.
Припустімо, ви виділили 3 000 на бажання.
Ви можете витратити:
- 500 на ресторани;
- 500 на хобі;
- 2 000 на нову техніку.
Формально правило все одно дотримане.
Але якщо ви хочете окремо контролювати різні типи витрат, однієї великої категорії бажань може бути недостатньо.
Запропоновані відсотки також можуть не відповідати вашій реальній ситуації.
У місті з дорогим житлом необхідні витрати легко можуть перевищувати 50% доходу. Тому пропорції 50/30/20 краще сприймати як відправну точку, а не як суворе правило.
Як працює метод 6 глечиків
Метод 6 глечиків використовує ту саму базову ідею, але ділить бюджет детальніше.
У класичному варіанті кожне надходження доходу розподіляється між шістьма категоріями:
| Категорія | Частка |
|---|---|
| Необхідні витрати | 55% |
| Фінансова свобода | 10% |
| Довгострокові заощадження | 10% |
| Освіта | 10% |
| Розваги | 10% |
| Подарунки та допомога | 5% |
Порівняно з 50/30/20 тут з’являється більше окремих напрямків бюджету.
Наприклад, заощадження вже не розглядаються як одна велика категорія. Гроші для створення капіталу відокремлені від довгострокових заощаджень.
Розваги відокремлені від освіти та допомоги іншим.
Це допомагає різним фінансовим цілям не конкурувати за одні й ті самі гроші.
Сильна сторона методу 6 глечиків
Метод пропонує готову структуру й водночас дає більше деталізації, ніж 50/30/20.
Не потрібно самостійно визначати основні категорії. Вони вже задані.
Водночас бюджет стає більш структурованим.
Ви окремо бачите гроші, призначені для:
- повсякденного життя;
- заощаджень;
- створення капіталу;
- освіти;
- розваг;
- допомоги іншим.
Такий підхід може бути зручним, якщо трьох категорій 50/30/20 уже недостатньо, але ви не хочете будувати всю систему бюджету з нуля.
Слабка сторона методу 6 глечиків
Готова структура не однаково добре підходить усім.
Для однієї людини окрема категорія освіти може бути важливою, а інша майже нею не користуватиметься.
Хтось регулярно купує подарунки або жертвує на благодійність, а хтось воліє спрямувати цю частину доходу на інші цілі.
Тому класичні відсотки та категорії не обов’язково залишати без змін.
Метод можна адаптувати до власних обставин.
Як працює метод конвертів
Метод конвертів іде ще далі й майже повністю залишає структуру бюджету на ваш розсуд.
Ви самостійно створюєте категорії для тих витрат і цілей, які хочете контролювати.
Наприклад:
- житло;
- продукти;
- транспорт;
- ресторани;
- розваги;
- відпустка;
- техніка;
- фінансовий резерв;
- освіта.
Після цього кожній категорії призначається певна сума.
Основний принцип залишається тим самим:
кожна частина грошей має своє призначення.
Якщо ви виділили 500 на ресторани, саме ця сума показує, скільки доступно для ресторанів незалежно від загального балансу банківського рахунку.
Історично люди справді розкладали готівку по фізичних конвертах.
Сьогодні ту саму систему можна використовувати цифровим способом, не розділяючи гроші фізично.
Сильна сторона методу конвертів
Це найгнучкіший із трьох підходів.
Ви самі вирішуєте:
- скільки категорій вам потрібно;
- наскільки детальними вони мають бути;
- скільки грошей спрямовувати в кожну;
- які витрати варто контролювати окремо.
Одна людина може використовувати чотири великі категорії. Інша — п’ятнадцять або двадцять.
Слабка сторона методу конвертів
Що більше свободи дає система, то більше рішень потрібно приймати самостійно.
Потрібно вибрати категорії, визначити розумні суми та час від часу їх переглядати.
Якщо створити занадто багато категорій, бюджет може стати складнішим, ніж потрібно.
Високий рівень деталізації корисний лише тоді, коли він справді допомагає приймати кращі рішення.
Три методи відрізняються насамперед рівнем деталізації
Якщо відкинути різні назви, стає зрозуміло, що всі три підходи використовують майже однаковий принцип.
Дохід заздалегідь розподіляється між категоріями, а кожна категорія відповідає за певну групу витрат або фінансових цілей.
Різниця полягає в тому, наскільки детальним стає бюджет.
Правило 50/30/20 використовує три дуже великі категорії.
Метод 6 глечиків використовує шість конкретніших категорій.
Метод конвертів дозволяє самостійно визначити будь-яку кількість категорій.
Їх можна уявити як просту послідовність:
50/30/20 → метод 6 глечиків → метод конвертів
Від найменшої деталізації до найбільшої.
Але більша кількість категорій не робить бюджет автоматично кращим.
Що детальніша система, то більше контролю вона дає — але тим більше уваги потребує.
Порівняння 50/30/20, методу 6 глечиків і методу конвертів
| 50/30/20 | Метод 6 глечиків | Метод конвертів | |
|---|---|---|---|
| Кількість категорій | 3 | 6 у класичній версії | Довільна |
| Категорії задані заздалегідь | Так | Так | Ні |
| Є рекомендовані пропорції | Так | Так | Не обов’язково |
| Чи можна змінювати пропорції? | Так | Так | Так |
| Чи можна створювати власні категорії? | Так, якщо адаптувати метод | Так, якщо адаптувати метод | Так |
| Простота початку | Дуже висока | Висока | Середня |
| Рівень деталізації | Низький | Середній | Довільний |
| Гнучкість | Середня | Висока | Дуже висока |
| Підходить для цифрового обліку | Так | Так | Так |
Не існує одного методу, який був би об’єктивно кращим за інші.
Вони вирішують одну й ту саму задачу з різним рівнем деталізації.
Один дохід — три різні способи розподілу
Припустімо, ви отримали дохід 10 000.
Подивімося, як та сама сума може виглядати в кожній системі.
Варіант 1: правило 50/30/20
| Категорія | Частка | Сума |
|---|---|---|
| Потреби | 50% | 5 000 |
| Бажання | 30% | 3 000 |
| Заощадження та фінансові цілі | 20% | 2 000 |
Ви знаєте, скільки можна спрямувати на необхідні витрати, скільки доступно для необов’язкових покупок і скільки варто залишити на майбутнє.
Але подальшого поділу всередині цих категорій немає.
Варіант 2: метод 6 глечиків
| Категорія | Частка | Сума |
|---|---|---|
| Необхідні витрати | 55% | 5 500 |
| Фінансова свобода | 10% | 1 000 |
| Довгострокові заощадження | 10% | 1 000 |
| Освіта | 10% | 1 000 |
| Розваги | 10% | 1 000 |
| Подарунки та допомога | 5% | 500 |
Тут ті самі 10 000 розподіляються між конкретнішими цілями.
Наприклад, гроші на освіту вже не конкурують безпосередньо з розвагами, а довгострокові заощадження відокремлені від грошей для створення капіталу.
Варіант 3: метод конвертів
Метод конвертів не вимагає фіксованого розподілу.
Наприклад:
| Категорія | Сума |
|---|---|
| Житло та комунальні послуги | 3 000 |
| Продукти | 2 000 |
| Транспорт | 800 |
| Розваги | 700 |
| Ресторани | 500 |
| Відпустка | 1 000 |
| Фінансовий резерв | 1 500 |
| Освіта | 500 |
| Разом | 10 000 |
Такий підхід дає значно більше контролю, але вам потрібно самостійно вирішити, які категорії справді потрібні.
Правило 50/30/20 підійде, якщо ви хочете почати максимально просто
Якщо ви раніше взагалі не розподіляли гроші заздалегідь, правило 50/30/20 може бути зручною відправною точкою.
Вам не потрібно будувати складну систему.
Достатньо контролювати лише три напрямки:
- потреби;
- бажання;
- заощадження та фінансові цілі.
Навіть такий простий поділ допомагає перестати сприймати весь баланс як гроші, які можна вільно витратити.
50/30/20 також зручне для людей, яким не подобається детальний фінансовий облік.
Якщо вам неважливо, скільки саме ви витрачаєте на ігри, ресторани чи одяг, немає потреби створювати для них окремі категорії.
Усі ці витрати можна контролювати разом.
Метод 6 глечиків підійде, якщо вам потрібна детальніша готова структура
Метод 6 глечиків займає проміжне місце між 50/30/20 і повністю власною системою категорій.
Категорій достатньо, щоб розділити основні фінансові цілі, але вам не потрібно будувати всю структуру бюджету з нуля.
Особливо корисною може бути сама ідея одночасно підтримувати кілька фінансових пріоритетів.
Щоразу, коли ви отримуєте дохід, частина грошей спрямовується не лише на поточні витрати, а й на:
- майбутнє;
- освіту;
- відпочинок;
- створення капіталу;
- інші важливі цілі.
Класичну структуру можна поступово адаптувати під свої потреби.
Наприклад, змінити відсотки, перейменувати категорії або додати нові.
Метод конвертів підійде, якщо вам потрібен точніший контроль окремих витрат
Метод конвертів особливо корисний, якщо проблема не в загальній сумі витрат, а в окремих їх видах.
Наприклад, ви можете вкладатися в загальний місячний бюджет, але регулярно витрачати забагато:
- на доставку їжі;
- ресторани;
- ігри;
- одяг;
- таксі.
У правилі 50/30/20 усі ці витрати можуть входити до однієї великої категорії бажань.
Метод конвертів дозволяє виділити кожен важливий напрямок окремо.
Наприклад:
Ресторани — 500.
Коли гроші в цій категорії закінчуються, одразу видно, що запланований бюджет уже використано.
Після цього можна припинити витрати в цій категорії до наступного розподілу або свідомо змінити бюджет.
Чи потрібно суворо дотримуватися відсотків?
Ні.
Відсотки корисні як відправна точка, але точне дотримання їх не повинно ставати самоціллю.
Якщо необхідні витрати займають 65% доходу, правило 50/30/20 не зробить житло дешевшим.
Так само немає сенсу штучно витрачати 10% доходу на освіту лише тому, що класичний метод 6 глечиків передбачає таку частку.
Корисніше сприймати рекомендовані пропорції як початковий орієнтир, а потім подивитися, наскільки вони відповідають вашому реальному життю.
Якщо в одній категорії регулярно бракує грошей, а в іншій постійно залишається великий запас, розподіл можна змінити.
Бюджет має підлаштовуватися під ваше життя, а не навпаки.
Чи можна поєднувати ці методи?
Так.
Оскільки всі три методи ґрунтуються на одному й тому самому базовому принципі, межі між ними досить гнучкі.
Наприклад, можна почати з правила 50/30/20, а потім розділити категорію бажань на кілька детальніших категорій:
- ресторани;
- розваги;
- хобі;
- подорожі.
У результаті система стане ближчою до методу конвертів.
Також можна використовувати метод 6 глечиків як основу, але розділити довгострокові заощадження між кількома цілями:
- відпусткою;
- технікою;
- автомобілем;
- ремонтом житла.
Можна рухатися й у зворотному напрямку.
Якщо система з п’ятнадцяти категорій стає надто складною, схожі витрати можна об’єднати в кілька більших груп.
З часом бюджет може перетворитися на систему, яка працює саме для вас.
Назва конкретного методу менш важлива, ніж основний принцип:
гроші отримують своє призначення до того, як ви їх витратите.
Що робити з нерегулярним доходом
Усі три підходи можна використовувати й без фіксованої зарплати.
Якщо дохід надходить окремими платежами, кожне нове надходження можна розподіляти одразу після отримання.
Наприклад, після оплати за проєкт ви одразу визначаєте, скільки має піти на необхідні витрати, заощадження та інші цілі.
Фіксовані відсотки можуть бути особливо зручними при нерегулярному доході, тому що не потрібно заздалегідь знати точний місячний дохід.
Якщо ви отримали 4 000, розподіліть ці 4 000.
Якщо через тиждень отримали ще 2 000, розподіліть і ці 2 000.
У методі конвертів можна використовувати й інший підхід: спочатку поповнити найважливіші категорії до потрібних сум, а потім розподілити залишок.
Що обрати?
Якщо вам потрібна максимально проста система, можна почати з правила 50/30/20.
Три категорії легко зрозуміти, запам’ятати й контролювати.
Якщо вам потрібна детальніша структура без необхідності будувати бюджет з нуля, краще підійде метод 6 глечиків.
Шість категорій дозволяють окремо враховувати поточні витрати, заощадження, розвиток, відпочинок та інші фінансові цілі.
Якщо ви вже добре розумієте власні витрати й хочете самостійно визначати категорії та суми, найкращим варіантом може бути метод конвертів.
Ваш вибір не обов’язково має бути остаточним.
Можна почати з трьох категорій і поступово збільшувати деталізацію.
Наприклад:
50/30/20 → метод 6 глечиків → власна система категорій.
Або можна піти у зворотному напрямку й спростити надто детальний бюджет, об’єднавши багато категорій у кілька більших.
Хороший метод бюджетування — не той, що найправильніше виглядає на папері, а той, яким ви можете користуватися регулярно.
Для розподілу грошей не потрібні фізичні конверти чи глечики
Усі три методи ґрунтуються на тому, що гроші заздалегідь отримують своє призначення. Але для цього не потрібно фізично зберігати їх окремо.
Ви можете продовжувати користуватися одним банківським рахунком і вести внутрішній розподіл окремо.
Наприклад, на банківському рахунку може бути 12 000, тоді як у бюджеті ця сума розподілена між поточними витратами, заощадженнями, відпусткою, розвагами та іншими цілями.
Банк показує, скільки грошей у вас є загалом.
Система бюджетування показує, для чого ці гроші призначені.
Саме тому ці методи зручно використовувати в цифровому форматі: гроші можуть залишатися на звичному банківському рахунку, а їхній внутрішній розподіл ведеться окремо.
Як використовувати різні методи бюджетування в 6 Jars Finance
Хоча застосунок називається 6 Jars Finance, він не обмежується класичним методом 6 глечиків.
Під час першого запуску ви можете вибрати систему бюджетування, яка вам підходить:
- правило 50/30/20;
- класичний метод 6 глечиків;
- власну систему категорій за принципом методу конвертів.
Обрана система стає відправною точкою, а за потреби її можна адаптувати: змінити відсотки, назви категорій або їх кількість.
Коли ви отримуєте дохід, застосунок розподіляє його між категоріями відповідно до вибраних пропорцій. Після покупки зменшується баланс лише тієї категорії, до якої належить витрата.
Самі гроші залишаються на вашому звичайному банківському рахунку. Застосунок не підключається до банку й не переміщує гроші між рахунками.
Так ви можете й надалі користуватися звичною банківською карткою й водночас бачити, яка частина загального балансу вже призначена для конкретних витрат і цілей.
Систему, вибрану під час налаштування, можна будь-коли змінити, щоб вона краще відповідала вашим реальним витратам і цілям.
Спробувати 6 Jars Finance →